Нині, в післясвято Успіння, св. Церква відзначає Перенесення з Едеси в Константинополь Нерукотворного Образа Господа нашого Ісуса Христа (944 р.)

Передання свідчить, що в часи проповіді Господа, в сірійському місті Едесі правив Авгар. Він був невиліковно хворий на проказу. Чутка про великі дива, що творяться Христом, поширилася по Сирії (Мф. 4, 24) і дійшла до Авгаря. Не бачачи Спасителя, Авгар увірував у Нього як у Сина Божого й написав листа із проханням прийти та зцілити його. З цим листом він відправив до Палестини свого живописця Ананію, доручивши йому намалювати портрет Божественного Вчителя. Той прийшов у Єрусалим і побачив Ісуса, оточеного народом. Художник не міг підійти до Нього через великий натовп, який слухав проповідь. Він зійшов на великий камінь та спробував віддаля написати образ, але це йому ніяк не вдавалося. Раптом, Господь Сам покликав його на ім’я й передав для Авгаря короткий лист, в якому, догодивши вірі правителя, обіцяв надіслати Свого учня для зцілення від прокази й наставляння до порятунку. Потім Господь попросив принести воду й рушника. Він умив обличчя, обтер його рушником, і на тканині проявився Його Божественний Лик.

Рушника й листа Ананія привіз в Едесу. Із вірою прийняв Авгар святиню й одержав зцілення; лише малий слід жахливої хвороби лишався на його обличчі до приходу обіцяного Господом учня. Їм був апостол із 70-ти – св. Фаддей (пам'ять 21 серпня). Він проповідав Євангеліє й охрестив Авгаря та всіх жителів Едеси. Написавши на Нерукотворному Образі слова "Христе Боже, кожний, уповаючи на Тебе, не усоромиться", Авгар прикрасив його і встановив у ніші над міською брамою. Так Едеса стала першим містом, яке прийняло Християнство.

Багато років жителі зберігали благочестивий звичай поклонятися Образу, коли проходили повз браму. Але один із правнуків Авгаря вдався до ідолопоклонства. Він вирішив зняти Образ із міської стіни. Тоді Господь повелів у видінні Едеському єпископові сховати Образ. Вночі єпископ прийшов зі своїм кліром, запалив перед Образом лампаду й заклав глиняною дошкою та цеглою. Минуло багато років, і жителі забули про святиню.

У 545 р. перський цар Хозрой I осадив Едесу. Положення міста здавалося безнадійним, коли єпископові Євлавію явилася Пресвята Богородиця й повеліла дістати із замурованої ніші Образ, що врятує місто від ворогів. Розібравши нішу, єпископ знайшов Нерукотворний Образ: перед ним горіла лампада, а на глиняній дошці, що закривала нішу, також було зображення. Після хресної ходи з Нерукотворним Образом по стінах міста, перське військо відступило.

В 630 році Едесою заволоділи араби, та вони не перешкоджали поклонінню Нерукотворному Образові, слава про який ширилася по всьому Сході. У 944 році імператор Костянтин Багрянородний (912-959) вирішив перенести Образ до столиці Православ'я й викупив його в еміра-правителя міста. З великими почестями Нерукотворний Образ і того листа, що Господь написав Авгарю, перенесли до Константинополя. 29 серпня Образ був установлений у Фароській церкві Пресвятої Богородиці.

Про подальшу долю Нерукотворного Образа існує кілька переказів. За одним - його викрали хрестоносці в часи їхнього панування в Константинополі (1204-1261), і корабель, на який була взята святиня, потонув у Мармуровому морі. За іншими переказами, Нерукотворний Образ був переданий близько 1362 року в Геную, де зберігається в монастирі на честь апостола Варфоломія.

Відомо, що Нерукотворний Образ неодноразово давав із себе точні відбитки. Один із них, т.зв. "на керамії", віддрукувався, коли Ананія ховав образ у стіні на шляху в Едесу; інший, віддрукувавшись на плащі, потрапив у Грузію. Можливо, що відмінність переказів про первісний Нерукотворний Образ ґрунтується на існуванні декількох точних відбитків.

У часи єресі іконоборства захисники ікон, проливаючи кров за них, співали тропар Нерукотворному Образу. На доказ істинности іконопочитання папа Григорій II (715-731) надіслав листа до східного імператора, в якому вказував на зцілення царя Авгаря й перебування Нерукотворного Образу в Едесі як на загальновідомий факт. Нерукотворний Образ був військовим прапором у Київській Русі. Сьогодні Він зображений на прапорі Братства.

Православна Церква особливо шанує Нерукотворний Образ. Ікона з Ним – одна із найпоширеніших.

Нинішній день зветься в народі Третім Спасом або Спасом на Полотні. Це останнє свято літа на честь Христа. Третій Спас ще називають горіховим та хлібним, бо до цього часу дозрівають горіхи, і їх освячують у церкві. На Третій Спас спостерігають відліт птахів у вирій, зокрема ластівок та журавлів.