Сьогодні Свята Церква відзначає одне з дванадцяти найбільших свят – Успіня Пресвятої Богородиці. В народі – перша Пречиста. Закінчився піст.

Після Вознесіння Христа Мати Божа залишилася під опікою апостола Іоанна Богослова. В день П’ятидесятниці разом із апостолами прийняла Духа Святого. Разом із ними проповідувала Євангеліє.

Незадовго до Успіня Марія повернулася до Єрусалиму з Ефесу, де випало жити і проповідувати Іоанну. Вона часто ходила молитися до печери, в якій колись було поховано тіло Христа. Одного дня Ангел звістив Їй про Її скорий відхід.

Мати Божа зраділа, почала готуватися. Покликала апостолів. Деякі з тих, хто був далеко, в день Успіня чудесним чином були перенесені до Єрусалиму. Так що змогли попрощатися з Марією та отримати Її благословення.

Серед кімнати у сяйві слави, в оточенні ангелів, з’явився Христос. Апостоли бачили, як душа Марії відділилася від тіла, і Він прийняв її. Тіло Богородиці вирішили поховати в Гефсиманії.

Первосвященики та книжники послали слуг та воїнів, аби розігнати врочисту ходу. Але хмара накрила процесію, зробивши її недоступною. Віруючі ж, торкаючись одра, зцілялися від хвороб.

Як завжди, відзначився апостол Фома. Він не був присутній в день Успіня. Прийшов через три дні. Дуже сумував, що не зміг попрощатися з Богородицею, хотів бодай поклонитися Її тілу. Апостоли відвалили камінь печери, в якій поклали Марію. Печера виявилася порожньою: Господь забрав тіло Матері Божої на небо.

Ввечері того ж дня, коли апостоли зібралися для спільної вечері, Вона Сама явилася їм зі словами: «Радуйтеся! Я з вами – в усі дні».