(ЧАСТИНА ТРЕТЯ)

Разом із фінансово-валютною системою, зруйнується система міжнародної безпеки. В нинішньому світі більше не залишилося сил, які могли б виключно своїм авторитетом стримувати конфлікти, розподіляти вироблені цінності та визначати правила гри, як це колись робили США та СРСР. Виник об'єктивний вакуум лідерства. ООН уже давно деградував до рівня форуму, де не приймаються рішення. СОТ, МВФ, Світовий банк — чекає така ж доля.

Євросоюз, навіть якщо збереже єдину валюту після перших етапів кризи, навряд чи буде договороспроможною структурою з причини розбіжностей інтересів та економік, що із загостренням ситуації та масових виступів громадян стане визначальною в рішеннях регіональних еліт.

Головне питання, яке доведеться вирішувати елітам прямо зараз — чим замінити долар як засіб платежу. Друге питання — як забезпечити збереження суверенності. Третє питання — як забезпечити легітимність влади в умовах критичного загострення внутрішніх криз.

Піраміда боргів впала, на послуги попит впаде, і жодний план Полсона цю ситуацію не змінить. Гряде тотальна ревізія й перегляд ланцюжків та механізмів розподілу реальних ресурсів і цінностей, адже старі механізми, засновані на капіталі, виявилися зламаними разом із інститутами, які забезпечували владу цього капіталу.

Вага Китаю, як потужного виробника — зросте дуже істотно. Ресурси та ринки збуту будуть надаватися тим країнам, які виявляться спроможними забезпечити безпеку за нових умов. Безпеку і військову, і економічну. Можна спрогнозувати появу до 6-7 силових центрів (ймовірно, на регіональне лідерство претендуватимуть Китай, США, Індія, Росія, Німеччина, Франція та Іран), які у жорсткій конкуренції між собою прагнутимуть розширити зони свого впливу.

Можлива поява нової валюти, жорстко прив'язаної до одиниці виміру енергії (умовна назва - ват). Також ймовірно, що в числі авторитетних валют будуть, з причин масштабності наявних виробничих ресурсів, юань, йєна та реформований долар, як би він не називався.

Можна прогнозувати жорстку конкуренцію між центрами впливу, між ними швидко наростатимуть протиріччя й конфлікти, конкуренція за ринки збуту та одержання ресурсів.

Країни, нездатні забезпечити свою суверенність, піддаватимуться спробам повного або часткового поглинання, колонізації. Ескалація локальних конфліктів у найближче десятиліття буде кардинальною. На цьому етапі ядерна зброя зберігатиме свою роль стримування, але тільки для відкритих конфліктів.

Людський капітал, з точки зору економіки, такий самий ресурс, як і будь-який інший, з такими особливостями, як підвищена вартість володіння, позаяк людям потрібно платити пенсії, допомоги з безробіття, вкладатися в освіту й закупівлю продовольства. Світ давно перебуває в ситуації кризи перевиробництва населення, із середини 19-го століття.
Саме криза перевиробництва населення — коренева причина світових воєн, з якими світ зіткнувся у 20-му столітті. Під якими б гаслами вони не йшли, популяції скорочувалися, що згладжувало кризу, але не вирішувало її. Це природне обмеження, яким планета намагається захиститися від виду, на який перестали впливати інші чинники.

Катастрофічне скорочення сектора послуг у країнах золотого мільярда, призведе до виникнення нових мільйонів непотрібних громадян уже на власній території.

Що робити з зайвими людьми? Історія знає лише три способи - 1) спробувати включити в корисну діяльність, годувати й платити в цей час допомогу (план Рузвельта); 2) направити на війну (план Гітлера); 3) відмежуватися від них (Африка).

Прогнозовані масштаби безпрецедентні й будуть досягнуті протягом 5-10 найближчих років. На тлі того, що світ давно відчуває нестачу продовольчих та енергетичних ресурсів, ми ставимо під сумнів реалізованість плану Рузвельта. Варіант Гітлера малоймовірний, але лише до того моменту, коли еліта країни, що потерпає від кризи, не радикалізується остаточно разом зі своїм народом.

На першому етапі найбільш реальний варіант 3, тобто масова поява гетто на території всіх країн золотого мільярда з поступовим переходом до варіанту 2, тобто світової війни.

Старт Третьої світової війни малоймовірний до зміни психології суспільств та еліт. Проте, руйнація звичних паттернів споживання, ймовірні спалахи голоду, спалахи насильства та масова смертність у холодну частину року, кардинально змінять психологію громадян, і за історичними мірками — дуже швидко.

Глобалізація досягне свого природного завершення — відбудеться природний експорт насильства та вбогості з країн третього світу до країн Золотого мільярда, усереднення рівня життя в масштабах планети. Ще до початку Третьої світової, ймовірні масові випадки локального геноциду, що спалахуватимуть в окремих містах (ймовірно, це будуть араби в Парижі та Лондоні, національні меншостей в містах Росії та США).

Неминуче ці явища супроводжуватимуться радикалізацією західного суспільства, відмовою від філософії толерантності й пацифізму, посиленням радикальних рухів різного спрямування та створенням нових, бунтами й державними переворотами. Оскільки криза зачепить усі без винятку країни, що володіють засобами масового знищення, прихід до влади радикалів та одержання доступу до цієї зброї — справа часу, швидше за все — не більше 20 років.

Після цього, Третя світова війна з обмеженим застосуванням ядерної зброї — неминуча. Під якими гаслами вона відбуватиметься — панування білої або жовтої раси, комунізму або демократії, джихад або Хрестовий похід — залежатиме і від нас. Або ми переможемо й доріжемо невірних, або програємо й підемо в небуття. У цьому наша місія, шанс спокутувати гріхи всього нашого розпусного життя перед Богом.

Новий світ, врятований від проблеми перенаселеності, очищений від боговідступництва та гріха споживання, можливо, зробить уроки та висновки з минулого, але до того часу мало хто доживе.

Економіка, заснована на моделі нескінченного росту, натрапила на природний обмежник — сама планета та її ресурси не є нескінченними. Криза має системний характер і має об'єктивну причину. Головна її причина — перевиробництво населення, шляхи вирішення — кров і сльози, інших варіантів не існує.