Два роки тому в Україні стартувала акція по збору грошей на «Дитячу лікарню майбутнього». Курирувала акцію Катерина Ющенко, і вже один цей факт вселяв обивателю впевненість у тt, що кошти підуть за призначенням. Справді – жінка серйозна, дружина Президента. Та й справа, на яку збиралися гроші, не така, щоб красти. Бо страшно ж – украв, і через тебе дитина вмерла. Моторошно.

Щодня в нашій країні вмирає декілька дітлахів, яких можна було б урятувати. Тому акція народ розчулила. І почав народ гроші перераховувати.

Питання

Це був той випадок, коли гроші збирали «усім світом». Я сам відправив декілька смс-повідомлень вартістю 5 грн., приєднавшись до сотень тисяч українців, яких схвилювала доля чужих дітей. Але в моїй голові виникло питання, яке комусь потрібно було задати – чому будівництво лікарні не профінансував держбюджет? На це моє питання була проста відповідь – у бюджеті немає коштів.

Ми існуємо як незалежна держава вже сімнадцять років, але скарбниця в нас традиційно порожня. Ну, або напівпорожня. Але ж будівництво такого медзакладу, здатного рятувати життя, не здоров'я – життя, маленьким українцям, повинне було стати пріоритетним! Невже настільки порожній в країні бюджет, що ми готові зі смертями малят миритися? Виходить, настільки порожній. Ні. Не виходить. Адже практично водночас із початком акції по збору коштів на лікарню, в Україні стартував іще один проект.

Ще один проект

13 квітня 2006 року відбулося громадське обговорення декількох конкурсних проектів споруди, що будувалася під егідою чоловіка натхненниці будівництва «Дитячої лікарні майбутнього». Віктор Ющенко вирішив запровадити в життя свою ідею створення масштабного меморіального комплексу жертвам Голодомору.

За підрахунками, зробленими в 2007 році, будівництво настільки потрібного всім українцям меморіалу повинне було коштувати бюджету 80 мільйонів гривень. Саме – бюджету, тому що здійснювати грандіозне будівництво було заздалегідь вирішено за гроші платників податків. Але первісна вартість було «трошки» невірно розрахована.

В 2008 році чиновники озвучили іншу суму – 160 мільйонів. Потім зам. голови Міськадміністрації Сергій Рудик повідомив, що загальна вартість робіт складе 600 мільйонів, а у вересні спливла сума в 700 мільйонів. Загалом, ціна меморіалу з кожним місяцем упевнено наближається до мільярда. Гроші колосальні, і – бюджетні.

Ступор

Українцям вдалося зібрати на «Дитячу лікарню майбутнього» 260 мільйонів гривень. Відкриття медичної установи зі сльозами на очах чекали батьки сотень дітей, чиї життя залежали від висококласного устаткування, на яке в бюджеті країни не знайшлося грошей. І от, в 2009 році заклад, який не має аналогів у країні, повинний був відчинити свої двері перед дітьми, подарувавши їм надію на довге та щасливе життя.

Але – не відчинить, скоріше за все. Бо на ділянці, відведеній під будівлю, ростуть… реліктові дерева. З виділенням нової землі начебто виникли якісь серйозні проблеми, потім проблеми виникли із чиновниками, які не забажали щось там підписувати…

Скажіть – ви вірите цим казкам? Який чиновник відмовить Катерині Ющенко? Хто в здоровому глузді й у тверезій пам'яті на такий крок зважиться? Друге питання – скільки землі потрібно під лікарню? Сто квадратних кілометрів? Нагадаю – власникам недобудованого торговельного центру «Троїцький» щедра міськрада та не менш щедрий уряд виділили 80 гектарів землі на ВДНГ. Там під знесення реліктові дерева не підуть?

Наразі, 260 мільйонів гривень, за словами організаторів збору коштів, перебувають на банківських депозитах, і на них нараховуються відсотки. Які відсотки й коли, нарешті, наступить довгоочікуваний початок будівництва – таємниця за сімома печатками. Невже гроші, зібрані усім світом, елементарно привласнять? Хотілося б вірити, що на таке блюзнірство наші «керманичі» не зважаться…

А в цей час

А в цей час іде будівництво іншого об'єкту. Об'єкту вкрай потрібного. Об'єкту вкрай важливого. Об'єкту, створюваного з метою оплакування жертв Голодомору.

Будівництво ведеться на території парку Вічної слави, неподалік від обеліску й Києво-Печерська лаври, фактично в охоронній зоні заповідника, включеного до Списку пам'ятників світової спадщини ЮНЕСКО. І нікого це не турбує. І «реліктові дерева» не страждають. Будівництво ведеться за бюджетні кошти, і вартість пам'ятника мертвим перевищує вартість лікарні – шансу для живих. Поки ще живих. Наша влада чекає, поки діти помруть. Бо на жертви вона піде лише заради некрофілічного поклоніння мертвим.