Тепер це називається „пожертви на фонд сприяння роботі та захисту співробітників правоохоронних органів та членів їхніх сімей”...
Днями смикнули нашого хлопця в Дніпропетровське обласне управління внутрішніх справ.

Прийшли вранці додому. Той з просоння відчинив двері, – посвідчення під ніс, на зап’ястя наручники, мобілку в карман - „пройдемте”.

Привезли. Кажуть: ви наїжджаєте на таку-то баригу.
- З якого це дива, - відповідає наш.
- У нас є дані, окрім того, він під нашою кришею.
- Кришуйте собі на здоров’я.
- Якщо ви знаєте, де в неї гроші, давайте наїдемо разом
- На...уй.
- Тоді треба пожертвувати на фонд, інакше будемо вас закривати.
- Скільки?
Пише на папірці: „5 000”.
- Чого?
- Гривень.
Ще ніколи міліція не була настільки "з народом ", як нині. Якось вони занадто вже не соромляться.

Редакція розслідувала цей випадок. Не зважаючи на те, що в обласному управлінні карного розшуку принципово не називають своїх прізвищ та посад, вдалося встановити, що роз’яснювальну бесіду проводив начальник одного з відділків обласного карного розшуку Михайло Володимирович Портнов. Ситуацію можна було б сприйняти як жарт. Але наступного ранку „жартівник” продовжив агітувати за поповнення „фонду” телефоном.

Ми попросили прокоментувати ситуацію полковника Кузьменка В.М. з відділку зв’язків з громадськістю Дніпропетровського обласного управління МВС. За кілька годин Володимир Миколайович, розібравшись у ситуації, люб’язно повідомив нам, що наш активіст САМ запропонував пожертвувати у благодійний фонд сприяння соціального захисту сімей співробітників міліції. Але в нього не взяли.