Дане дитині ім'я Ілля (міць Господня) визначило весь його життєвий шлях. З молодих років він присвятив себе Єдиному Богові, оселився в пустелі та проводив життя у суворому пості й молитві. Покликаний до пророчого служіння за ізраїльського царя Ахава, пророк став полум'яним ревнителем щирої віри і благочестя.

У ті часи народ залишив Єдиного, відпав від віри своїх батьків і вклонявся поганським ідолам. Особливо підтримувала ідолослужіння дружина царя Ахава, язичниця Ієзавель. Поклоніння ідолу Ваалу призвело ізраїльтян до повного морального падіння. Бачачи загибель свого народу, пророк Ілля став викривати царя Ахава у безчесті, переконувати його покаятись і навернутись до Істинного Бога. Цар не послухав його. Тоді святий Ілля оголосив, що в покарання, на землі три роки не буде ані дощу, ані роси, й засуха припиниться тільки за його молитвою.

Так і сталося. На молитву пророка небо більше не давало дощу, почалася засуха та голод по всьому краю. Народ страждав від нестерпної спеки. Господь бачив страждання людей і готовий був помилувати їх та послати дощ на землю, але не хотів порушити слова пророка Іллі, який прагнув навернути серця ізраїльтян до каяття та справжньої віри.

Рятуючи пророка від рук Ієзавелі, Господь послав його у таємне місце біля потоку Хораф. Хижим воронам Господь повелів приносити їжу святому Іллі, вселяючи йому тим самим жалість до стражденного народу. Коли потік Хораф висохнув, Господь послав пророка Іллю до Сарепту Сидонського, до бідної вдови, яка страждала разом із дітьми та готувалася зустріти голодну смерть. На прохання пророка вона приготувала йому опріснок із останньої жмені борошна та залишків олії. Тоді, по молитві пророка Іллі, борошно й олія ніколи більше не закінчувалися в домі вдови протягом усього голоду.

Силою своєї молитви великий пророк створив інше диво — воскресив померлого сина тієї вдови.

По закінченні трьох років посухи, Господь Милосердний послав Іллю до царя для припинення нещастя. Пророк наказав зібрати на гору Карміл весь Ізраїль та жерців Ваала. Коли люди зібралися, пророк запропонував спорудити два жертовники: один — від жерців Ваала, інший — від пророка Іллі для служіння Істинному Богові. "На який з них спаде вогонь з неба, той буде вказівкою, чий Бог істинний, - сказав пророк Ілля, - і всі повинні будуть вклонитися Йому, а не визнають Його — будуть віддані смерті".

Першими приступилися до жертвоприношення жерці Валла: вони вклонялися ідолу з ранку до вечора, але дарма — небо мовчало. Ввечері святий пророк Ілля спорудив свій жертовник із 12-ти каменів, поклав жертву на дрова, наказав викопати навколо рів і звелів поливати жертву та дрова водою. Коли рів наповнився водою, ревний пророк звернувся до Господа з полум'яною молитвою та проханням, аби Він послав із неба вогонь заради спасіння блудних та озлоблених ізраїльських людей, і навернув серця їхні до Себе...

За молитвою пророка з неба зійшов вогонь і запалив жертву, дрова, каміння та навіть саму воду. Народ впав на землю, промовляючи: "Воістину Господь є Бог Єдиний, і немає іншого Бога, окрім Нього!" Тоді пророк Ілля стратив усіх жерців Ваала і став молитися про дарування дощу. На його молитву небо відкрилося, впав рясний дощ і напоїв спраглу землю.

Цар Ахав усвідомив свою оману та оплакав гріхи, але дружина його, Ієзавель загрожувала вбити пророка Божого. Святий Ілля мусив піти, і у великій скорботі, в безсиллі викорінити ідолопоклонство, прохав у Бога смерті собі. Йому явився Ангел Господній, зміцнив його їжею та повелів іти в далекий шлях.

Сорок днів ішов пророк і, дійшовши до гори Хорив, оселився в печері. Тут, коли скінчилася страшна буря, явився Господь "у тихому вітрі" (3 Цар. 19, 12) і відкрив стражденному пророкові, що Він зберіг сім тисяч вірних, які не вклонилися Ваалу. Господь звелів Іллі помазати на пророче служіння Єлисея.

За свою полум'яну віру та ревність про Славу Божу, пророк Ілля був живим узятий на Небеса у вогненній колісниці. Свідком сходження на небо Іллі став пророк Єлисей. Разом із плащем, який впав з плеча святого, Єлисей отримав дар пророчого духу вдвічі більший, аніж мав пророк Ілля.

Життя святого пророка описане у Старозаповітних книгах (3 Цар.; 4 Цар.; Сир. 48, 1-15; 1 Мак. 2, 58). Під час Преображення Господнього на горі Фавор (святкуємо 19 серпня), яке бачили апостоли, саме пророк Ілля розмовляв з Ісусом Христом (Мф. 17, 3; Мк. 9, 4; Лк. 9, 30).

Від дня вогненного вознесіння на Небеса пророка Іллі, його шанування у Церкві Христовій ніколи не припинялося. На Русі та Україні Православна Церква свято шанує цього пророка. Перший храм, збудований у Києві за князя Ігоря, був присвячений імені святого Іллі. Після Хрещення, свята рівноапостольна княгиня Ольга збудувала храм пророка Іллі у себе на батьківщині, в селі Вибути.